Історія України

(Спрощена версія)

Довгий час історія України була пов’язана з її набагато молодшим, але більшим сусідом – Росією, яка має коріння у Великому князівстві Московському, але заявляє права на спадщину Київської Русі.

Наведена нижче стаття є короткою та спрощеною версією української історії, зібраною командою Ukraine Guide з різних джерел. Якщо ви віддаєте перевагу більш детальній версії від міжнародно визнаного лідера в галузі освіти та інформації, то прочитайте історію України в Британській енциклопедії

Ранній період

VII століття до нашої ери. На території сучасної України жив народ, який називався скіфами. Пізніше на північному узбережжі Чорного моря оселилися греки які заснували там свої міста-держави.

V - VI століття нашої ери. На території сучасної України оселилися слов’янські племена.

Стародавня Русь

IX ст. До Східної Європи по річках припливали скандинавські вікінги, які на цих землях звалися варягами. Деякі з них лишалися тут жити.

882 рік. Згідно з літописом, новгородський князь, на ім'я Олег Віщий прийшов із військом до Києва, де вбив місцевих правителів - братів Аскольда і Діра. Після цього Олег залишився жити у Києві, і, промовивши легендарну фразу «хай буде се мати городам руським», фактично поклав початок могутній державі, що пізніше стала відомою як Київська Русь.

907 рік. Згідно «Повісті врем'яних літ» Віщий Олег пішов війною на Константинополь, столицю Візантійської імперії. Князь Олег правив Руссю до 912 року, після чого престол перейшов до його сина – Ігоря, а потім і до дружини Ігоря, княгині Ольги.

988 рік. За часів правління правнука Віщого Олега, князя Володимира Великого, Київська Русь прийняла християнство.

XI—XII ст. Після смерті князя Ярослава Мудрого Київська Русь почала розпадатися на окремі князівства, які утворювали федерацію. Упродовж другої третини XII ст. з’явилося майже півтора десятка самостійних князівств, найбільшими з яких на території сучасної України були Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Кожне князівство мало незалежний політичний та економічний статус. Спільними залишалися правляча династія Рюриковичів, а також православна релігія та церковна організація з центром у Києві.

1240 рік. Війська Золотої орди на чолі з онуком Чингісхана, Батиєм, захопили Київ і всі території південної та східної України. Галицько-Волинське князівство лишалося незалежним до XIV століття, коли його завоював польський король Казимир III Великий. Поляки поступово тіснили орду на схід, проте татари все ще тримали Крим, поки самі у XV столітті потрапили під панування Османської імперії.

Виникнення Українського козацтва. XV—XVI ст. Наприкінці XV століття джерелом найбільшої небезпеки для українського населення були набіги татар, які знищували поселення, руйнували міста, вбивали літніх людей, а молодь продавали в рабство. Тому на початку XVI ст. Східна Україна збезлюдніла, а з середини століття межі заселених українцями земель проходили вздовж північного кордону степу і включали міста Кам'янець, Бар, Вінницю, Білу Церкву, Черкаси, Канів і Київ. На південь від цієї лінії лежали землі, які називалися Диким полем. Посилення національно-релігійних та соціально-економічних утисків українців з боку католицької церкви, польської та української шляхти на західних землях сприяло їх втечі на схід. Шукаючи місце для вільної праці міщани та селяни розпочали селитися у степах Дикого поля, попри татарську небезпеку. Так з’явилися козаки. В перекладі з татарської мови це слово означало «вільна, незалежна людина».

XVI - XVII ст. Рятуючись від репресій польського уряду та феодального гніту, чимало українських козаків, та втіклих селян рушали у пониззя Дніпра, створюючи тут укріплені «засіки». Сукупність цих засік дістала назву «Запорозька Січ».

Військо Запорозьке або Гетьманщина — українська козацька держава на території України. Головою держави був виборний командувач, який звався гетьманом. Гетьманщина веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій під керівництвом Богдана Хмельницького (1648—1657рр.). З 1654 р. перебувала під протекторатом Московського царства.

XVII століття. Захід України належав до Польщі, а схід був під протекторатом Росії, але формально не був її частиною. У 1764 році російська імператриця Катерина II, вирішила приєднати східну Україну до складу Росії, тоді інститут гетьманства було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію. Внаслідок занепаду Речі Посполитої в період з 1772 по 1795 роки, її територію розділили між собою Росія, Пруссія та Австрія. Більшу частину заходу України захопила Росія (за винятком невеликої смуги на крайньому заході, яка відійшла до Австрії).

У ХІХ столітті Україна була міцно під контролем Росії, але у другій половині століття на території України почали поширюватись національно-визвольні настрої.

Україна XX століття

Перша Світова Війна. 1914-1918 рр.

1914 р. У Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Паралельно з цим, соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.
1917 р. Після буржуазної революції в Російській Імперії, у Києві в березні 1917 р., створили Українську Центральну Раду на чолі з Михайлом Грушевським, яка у листопаді того ж року проголосила утворення Української Народної республіки (УНР) на території Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської (без Криму), Харківської, Херсонської, Чернігівської губерній у складі Росії.
Січень 1918 р. Центральна Рада проголосила незалежність УНР
Жовтень 1918 р. Створення у Львові Української національної ради — політичного представницького органу українського народу в Австро-Угорщині.
Листопад 1918 р. Утворення у Східній Галичині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території була окупована польськими військами.
Грудень 1918 р. Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави;

Радянсько-українська війна. 1919—1920 рр.

22 січня 1919 р. Об'єднання УНР та ЗУНР
Більшовики посилають війська в Україну і змушують приєднатися до Росії

Україна у складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

30 грудня 1922 Україна увійшла до складу Радянського Союзу, створеного у вигляді конфедерації Росії, Білорусії, України та Закавказької Федерації.
Зі вступом до СРСР в Україну прийшла колективізація в сільському господарстві, яка полягала в масовому створенні колективних господарств шляхом примусового усуспільнення земельних ділянок, робочої та продуктивної худоби та утвердження державної власності на засоби виробництва. Українці масово чинили опір колективізацій, що призвело до репресій з боку влади.
1932-33 р. Голодомор. Керівник Радянського Союзу Йосип Сталін був сповнений рішучості розгромити українських селян і спричинив жахливий голод, який забрав життя мільйонів невинних людей. У 1932 році колгоспи отримали абсолютно нереальні квоти на постачання зерна державі. Радянський закон постановляв, що селянам не дозволялося зберігати зерно, поки вони не виконають свої квоти. Звісно, ці квоти було неможливо виконати, тому радянські чиновники конфіскували геть все зерно, лишаючи селян голодувати. Цей жахливий штучний голод забрав життя близько 7 мільйонів жителів Україні.
Сталінські чистки. 1937-39 рр. Радянська влада активно шукала незадоволених владою громадян, та відправляла до Сибіру, чи вбивала.

Друга Світова Війна. 1939-1945 рр.

Згідно з таємним протоколом до мирного договору міх Німеччиною та СРСР (Пакт Ріббентропа – Молотова) у серпні 1939 Червона армія почала так званий "визвольний похід" з нападу на Польщу, завдяки чому до складу УРСР приєдналася Західна Україна.
У 1940 році до складу УРСР додали Південну Бессарабію та Північну Буковину.
У 1941 році до України вторглися німці, які зруйнували міста, та вбили мільйони українців. Однак 6 листопада 1943 року Червона Армія повернула Київ, а за декілька років й всю територію сучасної України.

Післявоєнна відбудова та розвиток України (1945 – 1990)

1945 р. Українська делегація взяла участь в роботі установчої конференції ООН.
1946 р. Особистим указом Сталіна була ліквідована Українська греко-католицька церква (УКГЦ)
1954 р. До складу УРСР приєдналася Кримська автономна область.
1976 р. Створене об'єднання діячів українського правозахисного руху відоме як Українська Гельсінська група (УГГ), яка ставила метою доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості.
1986 р. Аварія на Чорнобильській АЕС, що стала катастрофою для Європейського масштабу. Влада намагалася приховати катастрофу і це викликало багато обурень. Наприкінці 1980-х років українці стали дедалі більше незадоволені владою з Москви.
1988 р. На 50-тисячному мітингу у Львові на основі було проголошено створення Української Гельсінської спілки (УГС).
1989 р. Створено РУХ (Український народний рух за перебудову), а в 1990 році відбулися демонстрації на його підтримку. Того ж року Верховною Радою УРСР було затверджено Декларацію про державний суверенітет України.
7 вересня 1989 р., у Львові відбувся багатотисячний молитовний похід до Собору Святого Юра з вимогою легалізації УГКЦ в Радянському Союзі, а в грудні цього ж року, відбулася зустріч Папи Івана Павла II з главою Радянської держави Михайлом Горбачовим. Ці події дали початок відродженню легальної структури УГКЦ.
Проголошення незалежності. (1991 р.) Після краху комунізму та розпаду Радянського Союзу Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 року прийняла постанову «Про проголошення незалежності України», а згодом відбувся всеукраїнський референдум на якому український народ майже одностайно підтвердив своє прагнення жити в незалежній державі. У референдумі взяли участь 84,18 % жителів України з яких 90,32% учасників референдуму проголосували за незалежність.
Проте перехід від соціалізму до капіталізму був болісним. Протягом кількох років Україна переживала високу інфляцію та економічний спад. Однак ближче к кінцю століття почалося повільне економічне зростання.

Україна XXI століття

Помаранчева революція. 2004 р. Перехід від диктатури радянського зразка до демократії не пройшов гладко. Наприкінці 2004 року підтримуваний Кремлем кандидат Віктор Янукович офіційно переміг на президентських виборах. Проте багато людей вважали вибори сфальсифікованими, а прихильники іншого, більш прогресивного кандидата Віктора Ющенка, вийшли на масові демонстрації. Згодом відбулося повторне голосування, і на початку 2005 року Ющенко став президентом.

Світова економічна криза. 2008-2009 рр. У травні 2008 року Україна стала членом Світової організації торгівлі. Країна сильно постраждала від світової економічної кризи, але відносно швидко відновилася. Основні експортні позиції України — соняшникова олія, кукурудза, пшениця, залізна руда та залізні напівфабрикати.

Революція гідності. 2013 - 2014 рр. Коли президент Віктор Янукович відхилив довгоочікуваний договір про асоціацію України з ЄС по країні прокотилася хвиля демонстрацій, яка переросла в протистояння громадян і влади Януковича. Під тиском громадськості Янукович втік до Росії, а після нових виборів президентом України став Петро Порошенко.

Російська агресія.

У 2014 році скориставшись політичною кризою в Україні, Росія анексувала Крим і окупувала частину Луганської та Донецької областей.
24 лютого 2022 року Російські війська вдерлися в Україну з багатьох напрямків і окупували значні території. Збройні сили України, за підтримки населення героїчно чинять опір загарбникам.
Масштабна ескалація російсько-української війни наразі триває.